Заняття для педагогів

«Розвиток психологічної компетентності та проникливості»

Обговорення вислову В. О. Сухомлинського«Майстром педагогічної праці перш за все стає той, хто відчув у собі дослідника»

1. Вправа на знайомство: «Я люблю, я вмію, я знаю!»

Назвіться будь ласка, і дайте відповідь на запитання Що ви любите, що ви вмієте, і що ви знаєте? Розпочну з себе: «Я Наталія, психолог. Я люблю свою сім’ю, я вмію мріяти, я знаю що думки матеріалізуються!»

2. Ваші очікування. Скажіть будь ласка що Ви очікуєте від нашого заняття, що Вам би було корисним, а що було б цікаво дізнатися.

Теоретичне повідомлення.

Особистість педагога є цілісною: про­фесія і «Я» взаємопов'язані. Це від­бувається тому, що,
по-перше, люди­на засвоює необхідні знання тільки в особистісному контексті;
по-друге, оволодіти професійною майстерністю можна лише на індивідуальному творчому рівні.
Специфіка педагогічної діяльності зумов­лює особливу значущість соціально-психо­логічних рис, які сприяють міжособистісній та рольовій взаємодії між педагогом та уч­нем, педагогом і педагогом, педагогом та ад­міністрацією.
^Психолого-педагогічна компетентність учителя— це поєднання визначених рис особистості з високим рівнем професійної підготовки до педагогічної діяльності і ко­лективною взаємодією з учнями в навчаль­но-виховному процесі.
Основою психолого-педагогічної компе­тентності є активне (дієве) знання законо­мірностей особистісного розвитку людини на різних вікових етапах.

^Вправа «Портрет сучасного вчителя»
Мета;створити портрет сучасного вчи­теля.
Психолог.По черзі назвіть ті риси, які, на ваш погляд, мають бути у сучасного вчи­теля (1 хв на роздуми, демонстрація схе­ми 1).
^Підбиття підсумків
Отже, сучасний учитель повинен мати такі риси...(перераховують названі риси).
Так само важливо, щоб керівник мав такі риси: доброзичливість, терплячість, тактовність, скромність, енергійність, еруди­ція, оригінальність мислення, обов'язковість, захопленість роботою, креативність, емпатія, гнучкість.

За результатами обговорення група скла­дає таблицю (див.табл. 1).


^Таблиця ІКарта важливих для професії рис характеру

Оптимальні значення Припустимі значення Критичні значення
Психологічні риси особистості як індивідуальності
• Сильний урівноважений тип нервової системи; • тенденція до лідерства; • впевненість у собі; • вимогливість, чуйність; • гіпертимність; • емотивність • Сильний неврівноважений тип нервової системи; • владність, самовпевненість»; • непримиренність; • недостатня самостійність. педантичність; • схильність до «застрягання» • Слабкий інертний тип нервової системи; • деспотизм; • самозакоханість; • жорстокість; • надмірний конформізм; • збудливість і демонстративність; • тривожність

Професійні риси особистості викладача

• Широка ерудиція й вільний виклад матеріалу; • уміння враховувати психологічні й вікові особливості учнів; • темп мовлення — 120—130 слів на хвилину. чітка дикція, загальна та специфічна грамотність; • елегантний зовнішній вигляд, виразна міміка й жести; • звертання до учнів по іменах; • миттєва реакція на ситуацію, спритність; • уміння чітко формулювати конкретну мету; • уміння (організувати навчальну роботу всіх учнів одразу; • завжди перевіряє ступінь розуміння навчального матеріалу • Знання тільки свого предмета; • знання вікової й педагогічної психології учнів; • стандартний зовнішній вигляд, відсутність яскравої міміки й жестів; • звертання до учнів по прізвищах; • трохи уповільнені реакція та спритність; • уміння визначати тільки загальну мету; • уміння організувати роботу більшості учнів; • періодично перевіряє ступінь розуміння навчального матеріалу; • темп мовлення нижчий від 120 слів на хвилину, «глухий» голос; • окремі застереження з подальшим виправленням • Робота тільки по конспекту; • брак знань із вікової і педагогічної психології; • темп мовлення вищий за 150 слів на хвилину, мовлення нерозбірливе, «ковтає» слова; • неохайний зовнішній вигляд. надмірна жестикуляція й неадекватна міміка; • постійне безадресне звертання до учнів; • брак спритності, слабка реакція; • не вміє чітко ставити мету; • робота тільки 3 окремими учнями, при пасивності більшості; • ніколи не перевіряє ступеня розуміння навчального матеріалу під час пояснення

Психолог. Тест«Психологічна компетентність класного керівника»Мета:визначення рівня психологічної компетен­тності педагогів (здатності застосування знань, умінь та навичок в організації взаємодії з учнями групи).

Інструкція:згодні Ви «+» чи ні «-» з наведеним твердженням.

1.Що старша дитина,то важливіші для неї слова, знаки уваги й підтримка дорослих.

2.У дітей зароджуються комплекси, коли їх із ки­мось порівнюють.

3.Емоції дорослих, незалежно від їхньої волі, бажань, впливають на стан дітей, передаються їм, викликаючи відповідну реакцію.

4.Підкреслюючи помилки дитини, ми тим самим рятуємо її від них.

5.Негативна оцінка не шкодить благополуччю дитини.

6.Дітей необхідно виховувати суворо, щоб вони виросли нормальними людьми.

7.Дитина ніколине повинна забувати про те, що дорослі старші, освіченіші, розумніші.

8.Дитина, оточена турботою й увагою, не обтяжена неприємними переживаннями тривоги й страху.

9.Негативні реакції дітей необхідно зупиняти, для їхнього ж блага.

10.Дітей не повинні цікавити емоції та внутрішні переживання дорослих.

11.Якщо дитина не хоче, її завжди можна змусити.

12.Дітей потрібно вчити, спираючись на приклади слухняності.

13.Дитині будь-якого віку для емоційного благополуччя необхідні дотик, жести, погляд, яківиражають любов і схвалення дорослих.

14.Дитина постійно повинна бути предметом симпатії й уваги.

15.Якщодитина щось робить, вона повинна постійноусвідомлювати, добре чи погано вона чинить із погляду дорослого.
16.Спільна діяльність із дітьми (спів, малювання, творча робота) означає бути з ними «на рівних».

17.Неслухняними бувають діти, які не звикли до слова «треба».

18.Примусові методи примножують порушення прав особистості й небажані форми поведінки.

19.Я ніколи не змушую дітей робити щось проти їхньої волі.

20.Дитина не боїться помилок і невдач, якщо знає, що дорослі їїрозуміють.

21.Я ніколи не кричу на дітей.

22.Я ніколи не говорю дітям: «Я не маю часу», «Відчепись», коли вони ставлять мені запитання.

23.Якщо у дитини виникли труднощі в чомусь, її завжди можна переключити на інше.

24.У мене ніколине виникає неприємного почуття, коли караю дитину заслужено.

25.У мене ніколи не виникає почуття тривоги при спілкуванні з дітьми.

26.Не потрібно нав’язувати дітям того, чого вони не хочуть, краще подумати: можливо, я сам роблю щось не так.

27.Дитина завжди права. Неправий може бути тільки дорослий.

28.Якщо дитина не працює на занятті, то вона або лінується, або погано почувається.

29.Я ніколи не роблю зауважень дітям у жорсткій і грубій формі.

30.У дітей ніколи не буває правильних або неправильних вчинків, вони завжди проявляють себе так, як можуть або хочуть.
Інтерпретація результатів
N=X : 30 • 100, де N — психологічна компетентність (норма), X-кількість збігів із ключем. Показник норми — 80 % та більше.

Ключ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
+ + + _ + _ _ + _ _ _ + + + _
16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
+ + + + + + + + _ + + + _ + +


0—40 % - низький рівеньпсихологічної компетентності;

40—80 % - середній рівень психологічної компетентності;

80—100 % - високий рівень психологічної компетентності.
Вправа «Учитель — учень»
Мета:дати педагогам встати на позицію учня й учителя і проаналізувати свою діяль­ність, розвивати вербальні навички спілку­вання.
Учасники групи, залишаючись у цих же парах, сідають спинами одне до одного. «Учителеві» дають геометричний малюнок, «учневі» — папір і олівець. Вони не мають дивитися одне одному в малюнки. При цьо­му «учитель» повинен продиктувати геомет­ричний малюнок «учневі», у жодному разі не говорячи, що має вийти. На виконання завдання дається 10 хвилин. Потім педа­гоги у парах міняються ролями і протягом наступних 10 хвилин другий учасник пари малює геометричний малюнок, який диктує йому «учитель».


Давайте з Вами з’ясуємо, що ж таке психологічна проникливість?

(відповіді педагогів)

Поняття «ПСИХОЛОГІЧНА ПРОНИКЛИВІСТЬ» вперше ввів у теорію психології Н. П. Ераст в 1975 році.

Поняття ПП Н.П. Ераст визначив як уміння розбиратися в характерах і прогнозувати розвиток особистості. На думку вченого, найсуттєвішим в ПП є уміння розшифровувати психологічний зміст матеріальних проявів психічної діяльності інших людей (мовних сигналів, жестів, міміки, пантоміміки, дій, продуктів діяльності), а також уміння адекватно передавати свої думки і почуття іншим людям у загальноприйнятих формах.

ПП - це здатність до швидкого та адекватного пізнання людей і відносин, що складаються між ними в певній ситуації, і до прогнозування поведінки партнера спілкування, тобто здатність швидко і адекватно пізнавати сутнісні характеристики особистості.

Психологічну проникливість можна виявити вже в дитинстві за інтересами і нахилами. Основними проявами є інтерес до правильного розуміння інших людей.

Вважається, що проникливість виробляється з роками в процесі практичної діяльності, пов’язаної з спілкуванням і взаємодією. Це взагалі то правильно, але скільки допускається помилок і який дорогий такий практичний досвід! Однак сам процес надбання цієї цінної особистісно-ділової здатності і пов’язаних з ним знань і вмінь можна суттєво спростити і прискорити, якщо спиратись на психологічні закономірності сприйняття, розуміння і оцінювання людиною людини.

Вправа «Мої дії в конфліктній ситуації»

1) Уранці мама приводить доньку-першокласницю в школу і, не привітавшись, заявляє вчите­леві: «Ви зовсім не займаєтеся з моєю дитиною. Вона вдома вивчила всі букви й цифри, тож ви, мабуть, вважаєте, що непотрібно на неї зверта­ти увагу. Я — теж педагог, і мені незрозуміло, чим ви тут займаєтеся з дітьми». Що має відповісти вчитель?

2) Батьки хлопчика, який навчається в 2-му класі, розлучені. Мама кожного дня наполегли­во просить не віддавати дитину батькові й дуже незадоволена, коли той приходить і забирає хлопця з групи продовженого дня. Що робити вчителеві?

3) До вчителя математики підійшла мама п'ятикласника й з образою та обуренням заяви­ла: «Мій син учора зізнався, що ви його обізвали! Навіщо ви обзиваєте мою дитину «бовдуром»? Виж учитель і повинні сіяти розумне, добре, вічне?» Що відповісти вчителеві, якщо він не обзивав учня?

4) На прогулянках ГПД учень 3-го класу ніяк не хоче слухати вчителя: він гасає шкіль­ним подвір'ям, стрибає по клумбах, штовхає однокласників, вигукує образливі прізвиська, стає ініціатором конфліктних ситуацій. Упро­довж довгого часу вчитель шукав до нього під­хід, прагнув прищепити кращі риси та мане­ри. Коли терпець увірвався, педагог зважився після оголошення позитивної інформації про дитину порекомендувати звернути увагу на поведінку хлопця на вулиці, у дворі, удома. У відповідь почув грубий докір: «Мій син — дуже вихований, обдарований, а Ви просто нагово­рюєте на нього!» Що має відповісти на це вчи­тель?

А зараз хочу запропонувати Вам вправу на розвиток кращого розуміння інших людей.

Вправа «Сліпий, глухий, німий…»

Мета вправи: розвинути вміння розуміти один одного за допомогою слів, жестів, міміки.

Учасники групи діляться на групки по 3 чоловік. Один обирає роль «Сліпого» (може чути, говорити, але не може бачити), другий – роль «Глухого» (може бачити, говорити, але не чує), третій учасник – «Німий» (бачить, чує, але не говорить). Завдання для учасників: домовитись про місце, час і причину зустрічі.

(Ця вправа є корисною в тому плані, що учасники можуть практично переконатися в уже відомих їм знаннях про важливість уміння пояснювати, слухати, бачити і говорити для кращого розуміння свого співрозмовника).

3.Рефлексія заняття.

Поділіться будь ласка враженнями від сьогоднішнього заняття.

- Чи дізналися ви щось нове?

- Чи стане вам у пригоді отримана інформа­ція?

Дякую за співпрацю!

Кiлькiсть переглядiв: 736

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

Демонстраційний сайт загальноосвітньої школи

вулиця, номер будинку,
поштовий індекс, область, місто,
країна

Дата останньої зміни 28 Червня 2022

Цей сайт безкоштовний!