Тренінгове заняття для батьків“Два світи”

Мета: усвідомлення різниці між «світом» дитини і дорослого, емоційних переживань, мотиваціїповедінки; набуття навичок аналізу причин поведінки дитини, з огляду на позицію дитини.;ознайомлення з поняттями «прийняття» дитини, особливостями батьків, які приймають і неприймають дитину, впливом негативних установок.

Хід заняття

1. Привітання батьків.

2. Презентація мети заняття.

3. Вправа-знайомство. «Аматорське фото – сімейний фотоальбом».

Мета: познайомити учасників, сприяти згуртуванню групи, створенню позитивної атмосфери йкомфорту.

Батьки виконують малюнок «Моя сім’я», використовуючи різні асоціації.

І. Вправа «Дерево сподівань».

Мета: одержати інформацію, що стосується сподівань учасників тренінгу.

Учасники на аркушах записують свої очікування від заняття.

Інформаційна частина «Особливості дитячого світу».

Ми часто вважаємо, що діти мають нас і навколишній світ розуміти так само, як дорослі, але це —найбільша омана. Діти роблять свої висновки зогляду не тільки на те, що ми їм говоримо, а й на те,що ми при цьому робимо, як поводимося з іншими людьми. Наш особистий приклад часом більшевиховує, ніж навчання.

Особливості дитячого світу порівняно зі світом дорослих:

•відсутність сформованих поглядів;

•швидкість перевтілення;

•емоційність;

•висока мінливість;

•необтяженість побутовими турботами;

•відкритість:

•імпульсивність;

•злиття із зовнішнім світом;

•життя реальними подіями;

•повнота співчуття.

Часто батькам здається, що дитина погано поводиться через бажання зробити щось погане

навмисно, однак так буває далеко не завжди. В основі будь-якої небажаної негативної поведінкидитини жуть бути:

 вимога впливу або комфорту;

 бажання показати свою владу або демонстративну непокору;

 помста, відплата.

ІІ. Вправа «Білль про права»

Учасники об'єднуються у 2 групи («Діти», і «Батьки»).

Мета кожної групи – скласти список своїх прав. Потім вони по черзі називають ці права один

одному. При цьому кожне право може бути внесене в остаточний список тільки тоді, коли воноприйнято іншою стороною. Кожна сторона може відхилити якесь право або наполягати на йогозміні.

Права батьків

 Давати поради, вказівки.

 Контролювати виконання обов'язків.

 Заохочувати.

 Вибирати разом з дитиною школу, секції, гуртки.

 Захищати свою дитину, піклуватися про неї.

 Отримувати любов, повагу, увагу з боку дитини.

 Карати.

 Любити дитину.

 Мати право на помилку.

Права дітей

1. Приймати або не приймати поради.

2. Мати і виражати свою думку. не зважаючи на батьківську.

3. Вибирати свій імідж і спосіб дозвілля.

4. Отримувати любов і увагу з боку батьків.

5. Любити батьків.

6. Вибір друзів та їжі.

7. Помилятися і бути пробаченим.

ІІІ. Інформація про дві території.

«Я маю знати про дитину все...», «У нього (неї) не має бути ніяких таємниць від мене»,—так

вважають багато батьків. Як бачимо, рівень контролю за дитиною досить високий. З чим це

пов'язано?

Звичайно, цей процес поступовий та індивідуальний, з постійною передачею прав і

відповідальності в міру готовності дитини діяти незалежно від матері, однак уся проблема в тому,наскільки батьки готові надати ці права. Іноді на цих «територіях» можуть відбуватися цілі бої —дитині доводиться боротися за обстоювання своєї самостійності, або, навпаки, ситуація «маминогокрильця» її дуже влаштовує, зате маму дуже обтяжує соціальна неспроможність дорослої дитини.

ІV. Вправа «Риси моєї дитини».

№ Що мене засмучує в моїй дитині Що мене тішить у моїй дитині

1.

2.

3.

V. Вправа «Мова прийняття».

Дуже часто говорить про безумовне прийняття дитинну всіх П проявах. Цілком зрозуміло, що цевикликає в батьків подив і навіть протест. Усі батьки ставлять перед собою виховну мету; виховатисамостійність, відповідальність, навчити дитину акуратності, контролювати свою агресивність.

Часто батьки, які намагаються демонструвати своє безумовне прийняття, не можуть виявити ціриси, і в результаті мають справу з досить егоцентричною особистістю дитини.

Е. Фромм ще в 50-ті рр. писав про важливість як безумовної, так і умовної любові. Так, батьки

мають право любити дитину за щось, показуючи їй важливість якихось її ознак. Якщо раніше

можна було говорити, що носієм безумовної любові (або любові до безумовних понять) є мати, аумовної — батько, то зараз кожний з батьків може виконувати обидві ці функції. Хоча в конкретнійродині ситуація може складатися по-різному, загалом любов батька все одно більш умовна, а уформуванні ставлення до дитини з боку матері велику роль відіграє її перший досвід спілкування знею. Саме в перші роки життя дитині необхідна велика любов, її безумовне прийняття, що формуєдовіру до світу й почуття впевненості в собі. Недарма в багатьох народів дитині до 5—6 роківдозволяють багато, а потім настає період навчання соціальних вимог і заборон.Якщо мати виховує дитину одна, їй доводиться поєднати в собі різні риси. Насправді людина живеу світі, де їй щось подобається, а щось — ні, вона переживає різні почуття й щодо своєї дитини:позитивні і негативні.

Одним з критеріїв діагностики прийняття дитини може стати те, наскільки швидко і легко батькизаповнювали графу «Що мене засмучує в моїй дитині?». Якщо легко вписували «-», але важко «+»,навряд чи такі батьки приймають свою дитину такою, якою вона є. Однак навіть батьки, яківважають, що приймають свою дитину такою, якою вона є, далеко не завжди можуть показатидитині своє прийняття. Адже його необхідно демонструвати. Саме тому дуже важливо навчитисяговорити «мовою прийняття», не використовуючи негативних установок.

Ознаки мови прийняття. Оцінка вчинку, а не особистості, похвала, комплімент, ласкаві слова,підтримка, вираження зацікавленості, порівняння з самим собою, схвалення, згода, позитивнітілесні контакти, посмішка, контакт очей, доброзичливі інтонації, емоційне долучення,заохочення, вираження своїх почуттів, відображення почуттів дитини.

Ознаки мови неприйняття. Відмова від пояснень, негативна оцінка особистості, порівняння не накраще, зауваження щодо невідповідності батьківським очікуванням, ігнорування, команди, накази,акцентування на невдачі, образа, погрожування, покарання, жорстка міміка, загрозливі пози,негативні інтонації.

VІ. Вправа «Дерево підсумків» (на намальованих яблуках батьки записують свої враження

від заняття).

Легенда В.Сухомлинського «Хто найкращий майстер на землі».

Це було дуже давно. В одному селі в Україні дівчата і жінки вирішили показати свою

майстерність. Домовилися, що в неділю усі прийдуть на сільський майдан і кожна принесе

найкраще, що вона зробила своїми руками: вишитий рушник, мереживо, скатертини, одяг...

У призначений день усі дівчата і жінки прийшли на майдан, принесли безліч цікавих речей. Устарих, які повинні були назвати найкращих майстринь, очі розбігалися.

Дружини й дочки багатіїв принесли вишиті золотом покривала, тонкі мережані фіранки, на якихбули вив'язані дивовижні птахи. Але переможницею стала дружина бідняка Марина. Вона непринесла ні вишитого рушника, ні мережив. Хоча все це чудово вміла робити. Вона привелап'ятирічного сина Петруся. А він приніс жайворонка, якого сам вирізав з дерева, приклавжайворонка до губ, і той защебетав, як живий. Усі завмерли, ніхто не поворухнувся. Всіхзачарувала пісня, і раптом у блакитному небі заспівав живий жайворонок, якого привабив спів ізземлі...

Слова-побажання батькам.

Пам'ятайте, що дитина — це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце,так і в дітях відображається духовне багатство мами і тата. Робіть усе, щоб дитинство і майбутнєваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів і щастя вам і вашим дітям!

Кiлькiсть переглядiв: 705

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

Демонстраційний сайт загальноосвітньої школи

вулиця, номер будинку,
поштовий індекс, область, місто,
країна

Дата останньої зміни 28 Червня 2022

Цей сайт безкоштовний!