Пам’ятка для батьків

Ваша власна поведінка – найвирішальніша річ. Ви вважаєте, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи караєте її. Ви виховуєте її щомиті свого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома.

А.С. Макаренко.

– Любіть дитину не за те, що вона розумна чи красива, а тільки за те, що вона – ваша рідна дитина.

– Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтесь її справами і проблемами.

– Надавайте дитині самостійності у діях і в прийнятті рішень.

– Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Розв’язуйте всі справи із нею.

– Стежте за своєю зовнішністю. Дитина повинна пишатися вами.

– Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.

– Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає, і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя.

– Ви – перший друг і порадник дитини.

Пам’ятка для батьків

Шановні батьки, пам’ятайте!

· У дітей, які не знають, що їм робити в час дозвілля, псуються і голова, і серце, і моральність. Допоможіть своїй дитині обрати корисне завдання.

· Дбайте про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим,холодним, байдужим і жорстоким у результаті «виховання».

· Батьки! Пам’ятайте, що фізичне покарання – це показник не тільки вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультур’я.

· Ремінь та стусани вбивають у дитячому серці витонченість і чутливість, розбещують людину, одурманюють її отрутою брехні.

· Не ставте вашу дитину в становище, коли вона змушена оборонятися брехнею.

· Говоріть із дитиною так, щоб не залишилось жодного сумніву в тому, що ви керуєтеся турботою і тривогою за неї, а не бажанням відмахнутися, образити.

· Будьте зі своїми дітьми до кінця правдивими і чесними навіть у дрібницях. Незначну домішку брехливості, штучності діти помічають дуже добре.

· Не забувайте поділитись зі своїми дітьми досягненнями і невдачами, тоді вони відкриватимуть вам свої таємниці, чекатимуть вашої поради, підтримки.

· Батьки! Пам’ятайте, що вашу дитину виховують кожна хвилина життя, кожний куточок землі, кожен крок, слово, справа, з якими її особистість стикається ніби випадково, мимоволі.

· Урахуйте основні методи виховання й переконання, вправи, стимулювання.

Сім правил успішного батьківства

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі ми маємо труднощі та іноді не впевнені, чи добре виховуємо своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

1.Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

2.Змінюйте ситуацію, а не дитину Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

3.Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо ви чогось категорично не бажаєте, формулюйте своє небажання чітко. Тому наступне:

4.Висувайте реальні вимоги Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Якщо ви в принципі розумієте, що виконання ваших вимог є гарним, та нереальним варіантом - думайте про компроміс. У чому ви можете поступитися так, щоб можна було б бути впевненим, що дитина виконає те, що ви хочете? 5.Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

6.Обирайте виховання без побиття та крику На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам'ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна, задоволена чи радіє чомусь. Це стосується і дорослих також. Коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може достатньо глибоко усвідомити, за що і чому її покарано.

7.Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно пригнічуєте.

Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння.

Рекомендації батькам щодо стримування агресивної поведінки підлітків:

-виявляти до підлітка більше уваги, любові та ласки. Намагатися зрозуміти дитину, навіть, якщо вона помиляється у своїх твердженнях;

-стежити за своєю поведінкою в сім'ї. Найліпший спосіб виховання дітей - єдність дій матері та батька, взаємоповага, ніжні та люблячі стосунки;

-не застосовувати фізичні покарання. Це може спричинити лише агресію з боку дитини;

-допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме: завзятості, активності, ініціативності; перешкоджати її -негативним рисам, зокрема, ворожості, скутості;

-пояснювати підлітку наслідки його агресивної поведінки;

-враховувати у вихованні та навчанні особистісні якості підлітка;

-надавати підлітку можливість задовольняти потреби у самовираженні й самоствердженні;

-обмежувати перегляд відеофільмів та комп'ютерних ігор зі сценами насильства;

-спрямовувати енергію підлітка у правильне русло, (наприклад, заняття у спортивних секціях), заохочувати його до участі в культурних заходах.

Психологічні поради батькам

Душа-це те, що робить траву-травою,

дерево-деревом, людину-людиною.

Без душі трава-сіно,

дерево-дрова,людина-труп.

Григорій Сковорода

Душа дитини –ніжна та тендітна. Щоб створити стан психологічного комфорту для її розвиту батькам необхідно:

-дозволити дитині відмовлятися від дискомфортної діяльності, уникати практики примусу;

-заохочувати її ініціативу; стимулювати бажання самостійно проявляти творчість;

-надавати право на вільний час, який можна витрачати на власний розсуд;

-давати змогу доводити розпочату справу до кінця і бачити кінцевий результат своєї діяльності;

-забезпечувати спокій удома, відмовлятися від критики, різких жестів, авторитарних дій, принизливих , недоброзичливих висловлювань;

-відмовитися від надмірної опіки;

-постійно зміцнювати в дитині впевненість у собі , у власних силах;

-не перехвалюйте дитину, але і не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує. Пам’ятайте, що похвала так само, як і покарання, має бути співвіднесена з вчинком;

-не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (тим, якою вона була вчора, і, можливо, буде завтра);

-не оберігайте дитину від повсякденних справ, не вирішуйте за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй не під силу. Нехай дитина виконує доступні їй завдання й одержує задоволення від зробленого;

-уникайте крайнощів: не можна дозволяти дитині робити усе, що їй захочеться, але не можна й усе забороняти, чітко вирішіть для себе, що можна і що не можна, узгодьте це з усіма членами родини;

-не карайте дитину поспішно, не розібравшись, покарання має бути справедливим. Покарання діє, коли воно породжує каяття, а не образу, приниження, незадоволення через несправедливість. Як говорить народна мудрість: «Дитину карає той, хто її любить, покарання без любові - жорстокість»;

приділіть дитині досить уваги, нехай вона ніколи не почувається забутою. Нехай ваша дитина в кожен момент часу відчуває, що ви любите, цінуєте й приймаєте її. Не соромтесь приголубити і пожаліти. Нехай вона бачить, що бажана і важлива для вас.

Пам’ятка для батьків.

  1. На прикладах, узятих із життя, демонструйте дітям зразки чесного виконання обов’язку перед суспільством і сім’єю.
  2. Відвідуйте збори і заняття для батьків. Ми постараємося, щоб вони стали для вас доброю школою організації сімейного виховання.
  3. Виділіть школяреві постійне робоче місце.
  4. Привчайте учня до охайності, дбайливого ставлення до шкільного майна і навчальних посібників.
  5. Щоденно цікавтесь успіхами дитини в школі (питайте: «Що цікавого було сьогодні в школі? Про що дізнався, чого навчився? За що похвалила тебе вчителька?».

Радійте успіхам учня, допомагайте йому, але пам’ятайте, що допомога і контроль не повинні бути муштрою, моралізуванням. Головне – підтримуйте інтерес до навчання.

  1. Сприяйте тому, щоб дитина брала участь у заходах, які проводяться у класі або в школі.
  2. Намагайтеся вислухати дитину до кінця. Поділитися своїми враженнями – природна потреба кожної дитини.
  3. Організовуйте дозвілля дитини, надайте їй змогу ходити в кіно, театр, на виставки тощо, привчайте слухати музику, читати художню літературу; підтримуйте інтерес до техніки, образотворчого мистецтва і фізкультури.
  4. Систематично привчайте дитину до праці.

10.Пам”ятайте, що тільки разом зі школою можна добитися бажаних результатів у вихованні і навчанні дітей. Учитель – ваш перший порадник і друг. Радьтеся з ним, підтримуйте його авторитет. Зауваження щодо роботи вчителя висловлюйте в школі, на зборах. Не робіть цього у присутності дітей.

Пам'ятка для батьків

Б’ючи дитину, ви вчите її боятися вас.

Тілесні покарання потребують від батьків найменше розуму і здібностей, ніж інші виховні заходи.

Якщо ви б’єте дитину згаряча, це означає, що ви гірше володієте собою, аніж потребуєте від дитини.

Завдання дисциплінарної техніки – змінити бажання дитини, а не тільки її поведінку.

Дуже часто покарання не виправляє поведінку, а лише погіршує її.

У покараної дитини може виникнути ворожість до батьків. І ледве в неї поєднуються два почуття – любов і ненависть – відразу виникає конфлікт.

Часті покарання спонукають дитину привертати увагу батьків будь-яким способом.

Способи виховання:

Терпіння – це найбільша чеснота, яка може бути в батьків.

Пояснення. Пояснюйте дитині, чому її поведінка некоректна, але будьте лаконічні.

Відвернення. Намагайтесь запропонувати дитині що-небудь більш привабливе, ніж те, чого їй хочеться.

Нагороди. Вони більш ефективні, ніж покарання.

Пам’ятайте: любов – це найкращий спосіб виховання.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА БАТЬКІВСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ

(За книгою С. Геника “Все починається з родини”)

Усім хочеться чути схвальні відгуки про своїх дітей, і для успішного їх виконання психологи радять дотримуватися таких настанов:

1.Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш.

Допоможи їй стати не тобою, а собою.

2.Не думай, що дитина твоя. Вона — Божа.

3.Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї робиш. Ти дав їй життя,

вона дасть його іншому. Це незворотний закон вдячності.

4.Не мстися на дитині за свої образи, щоб на старість не їсти гіркого хліба.

Бо, що посієш, те й пожнеш.

5.Не принижуй дитини.

6.Не муч себе, коли не можеш чогось зробити для своєї дитини, а муч себе,

коли можеш, а не робиш.

7.Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій того, чого не хотів би,

щоб інші робили твоїй.

8.Люби свою дитину будь-якою: не талановитою, невдалою, дорослою.

Спілкуючись із нею, тішся.

Діти навчаються жити від життя.

Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитина росте у ворожнечі, вона вчиться агресивності.

Якщо над дитиною сміються, вона стає замкнутою.

Якщо дитина росте в докорах, вона росте з почуттям вини.

Якщо дитина росте в толерантності, вона вчиться терпимо сприймати інших.

Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити у себе.

Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.

Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.

Якщо дитина живе у безпеці, вона вчиться вірити в людей.

Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.

Якщо дитина виховується на основі духовних цінностей, вона вчиться бути доброю людиною.

Якщо дитина живе в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

ДЛЯ БАТЬКІВ

1.Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із дитиною. Знаходьте

радість у спілкуванні і дітьми.

2.Безпосереднє спілкування з дорослими, приклад дорослих, наслідування їх

— суттєвий фактор морального формування особистості.

3.Значну роль відіграє вплив дорослих на адекватне ставлення дитини

недоброго та доброго, на формування правильних моральних оцінок.

4.Критеріями для моральної оцінки є ті моральні норми, правила, які

висувають дорослі до власних дітей.

5.Діти виховуються не лише на добрих прикладах, а й на прикладі активного

подолання поганого. Стимул пробуджує в дитині бажання здійснювати той

вчинок, якого від нього чекають дорослі. Тому не можна вважати

моральними ті вчинки, що здійснюються через боязнь покарання, через

власну вигоду.

6.Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.

7.Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами і

проблемами дитини.

8.Акцентуйте увагу на розумінні мотивів моральної поведінки, ролі вольової

умови, значенні ситуації самостійного морального вибору.

9.Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати,

ліпити.

10.Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.

11.Надайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному

одягу.

12.Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички та

любов до праці.

13.Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом

сім’ї зі своїми правилами і обов’язками.

14.Пам’ятайте, що діти — не просто продовжувачі наших особистих умінь та

здібностей. Кожна дитина має право на власний вияв потенційних

можливостей і на свою власну долю.

15.Пам’ятайте! Дитина, що сповнена зла і агресії, менш щаслива, ніж дитина

доброзичлива.

ДЕСЯТЬ ЗОЛОТИХ ПРАВИЛ ВИХОВАННЯ

1. Стимулюйте інтелект дитини.

Створюючи необхідне середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку дошкільника на 25-30 одиниць чи, навпаки, знизити його на 50-80 одиниць (якщо життя дитини буде одноманітним, нецікавим і безрадісним).

2. Формуйте у дитини самоповагу.

Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним під час прийняття рішень: у виборі друзів, у коханні, профорієнтації…

3. Навчіть дитину спілкуватися.

Для цього необхідно щонайменше п’ять таких чинників:

· Щира любов батьків (породжує почуття захищеності);

· Доброзичливість інших дорослих, не лише рідних і близьких (рятує від комплексів);

· Зовнішня привабливість дитини, а особливо підлітка (одяг, манери);

· Обґрунтована впевненість у собі (кожний у чомусь сильний);

· Хороший запас слів (як інакше спілкуватися?)

4. Стежте за тим, щоб дитина не перетворилася на “телемана”.

Соціологи запевняють, що дошкільнята проводять перед екраном телевізора у середньому до 50 годин на тиждень. Медики вважають, що це гальмує розвиток лівої півкулі головного мозку, відповідальної, зокрема, за розвиток мовлення. Телепередачам слід протиставити заняття спортом, музикою, читанням, корисну домашню роботу.

5. Виховуйте відповідальність і порядність.

Слід робити це не лише за принципом “что такое хорошо и что такое плохо”, а, насамперед, на власному прикладі. Не прогайте момент: у підлітковому віці симпатії перемістяться з батьків до однолітків.

6. Привчіть дитину пишатися своєю сім’єю, шанувати її традиції.

7. Живіть у хорошому оточенні.

Друзі, яких виберуть ваші діти, впливатимуть на їхні моральні орієнтири, поведінку. Тому уважно придивляйтеся до сусідських дітей, цікавтеся репутацією школи, до якої ходять ваші діти. Подбайте про те, щоб розширити коло знайомств дитини.

8. Будьте вимогливими.

Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, умінням робити щось краще за інших, як правило, виростають у сім’ях, де до них висували високі вимоги: підтримувати порядок у будинку, організовувати своє дозвілля, добре поводитися. Та не перегніть палицю — не будьте тиранами. І врахуйте: слухняними, акуратними, розумними діти стають не відразу. Потрібні ваші зусилля протягом багатьох років. Будьте ж терплячими.

9. Привчайте дитину до праці.

Якоюсь мірою ви можете запрограмувати майбутній життєвий успіх свого чада. Привчіть його без примусу виконувати доручену справу, допоможіть заповнити життя цікавими і потрібними справами. Нехай звикає долати труднощі й переконається, що йому багато чого під силу.

10. Не робіть за дітей те, що вони цілком зможуть зробити самі.

І запам’ятайте: якщо у важку хвилину саме ви опинитеся поруч — як друг, а не як бос, дитина, можливо, довірить вам свою “страшну таємницю” і прислухається до вашої поради.

Пам'ятка для батьків підліткового віку

1. Любіть дитину не за те, що вона розумна чи красива, а лише за те, що вона - рідне дитя.

2. Головне новоутворення підліткового періоду - відкриття своєї індивідуальності, свого "Я".

3. Починається перебудова організму - дитина стає імпульсивною, з'являється негативізм, часта зміна настрою, суперечки із ровесниками, бунт проти батьків.

4. На дітей звалюється криза, пов'язана з бажанням самостійності, відокремленості від батьківської опіки і страхом перед невідомим дорослим життям.

5. Зростає дух незалежності, який робить стосунки підлітків в сім'ї, в школі дуже напруженими.

6. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується із збільшенням самоконтролю і початком свідомого самовиховання.

7. Підліток дуже чутливий, вразливий і легко піддається впливам як позитивним так і негативним.

8. Підвищений рівень тривожності.

9. Внутрішній світ дитини ще не має стабільності, тому батькам не бажано залишати своїх дітей без розумного нагляду.

10. Розширюється спілкування.

11. Підвищується інтерес до свого тіла і зовнішності.

12. З'являються нові авторитети

13. Недоліки і протиріччя в поведінці близьких і старших сприймаються гостро і хворобливо.

14. В батьках хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів Як ми можемо допомогти дитині-підлітку

Поведінка – це ще не проблема. Це тільки ключ до проблеми. Якщо дитина поводить себе агресивно – це означає, що загорілося червоне світло. І так само, як при переході вулиці, вам варто зупинитися і подумати, що дитина переживає таке, що змушує її діяти агресивно. Спробуйте зрозуміти свою дитину та її почуття. Це не означає, що ви повинні оправдовувати її вчинки. Адже коли ми розуміємо поведінку нашої дитини, ми здатні діяти розумніше, конструктивно і по-людському, а отже, маємо більше шансів, щоб вибрана нами стратегія спрацює.

Коли дитина поводить себе агресивно

1. З’ясуйте для себе, в яких ситуаціях, з ким, де дитина поводить себе агресивно. Тоді вам легше буде зрозуміти причини такої поведінки.

2. Навчайте дитину висловлювати свої почуття і потреби відкрито. Гнів та агресивність – це нормальні природні почуття. Головне те, як ми його сприймаємо та виражаємо. Традиційно ми привчаємо дітей затискувати свій гнів та агресивність. І коли ці почуття виникають, дитина навчається їх ховати, відчуваючи сором, провину.

3. Встановіть чіткі та незмінні межі поведінки. Впевніться, що дитина розуміє: ворожі агресивні дії не припустимі ніколи.

4. Пам’ятайте, що ваші дії для дитини – основний взірець для наслідування. Ваша поведінка може бути уроком того, як можна одержувати те, що хочеш, не звертаючись до нападів, тиску, погроз, бійок.

Кiлькiсть переглядiв: 2537

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

Демонстраційний сайт загальноосвітньої школи

вулиця, номер будинку,
поштовий індекс, область, місто,
країна

Дата останньої зміни 11 Березня 2024

Цей сайт безкоштовний!